Тихо!

Тсс… тихо!
В піжмурки грається лихо,
Хтось спить. Голосно й дико
Кричать десь.

Тсс… Холод і спека
Душить неймовірна, геть
Двері. Сиджу спокійно
Сам на сам з собою.

Тсс…
Тиша волає від болю!
Дерева калатають у дзвони вітру,
Ген-ген посеред ночі, що не стихне,
Луна пісня…

Тсс…
Бо щось млосне підкочується до горла,
І хочеться спати і чутно,
Що ніяк не засну ції ночі –
Повна тиші вона в коридорах багатомовних!
Кричить мені:
«Тсс…»