Сон як весна

Вона спала на колінах,
Пустували пташки,
У вікні було темно-осінньо,
Тихо чекали весни.
Розмовами тишу образивши,
Ти склепиш повіки,
Заснувши, осінню вразивши,
Навіки.
Тихо, і дерева, як я,
Прислухаються до твого дихання.
Аби не ворухнутись, бо дико
Тебе примусити прокинутись.
Сон як весна.