Вздовж парапету – сніг…

Вздовж парапету – сніг,
Дерева присипані білим ним
Сиджу і дивлюся вдалечінь
Туди, де в світлі
Залізничних ліхтарів
Немає погуку міста
Немає одвічної брехні.
Самотність катафалком лине часі,
А в просторі лиш сніг і тьмяне одноруке світло
Машини на трасі
Нагадують про ницість стін.
Все мерехтить в гіллі дерев.
Так мало і так солодко.
Не встиг –
Всі мрії мої – все поховав
Триклятий сніг.
Не встиг.
Вздовж парапету я дивлюся в ніч
В очі самотності –
Вона не відворотить погляду
Як starry night over the Rhone.