5×4

П’ять на чотири
У високих стінах –
Можна навіть мріяти тут
Альцгеймеровими ранками,
Зібгавши одвірки надій,
Докупи склепивши повіки.
За шафрановими шторами
Шпалерна сірість мрій
Згаслих у вулкані розпуки.
Блідими світанками
У світлі ранкового ліхтаря
Крізь скельця випалених вій
Крізь морозяні візерунки
Крізь стовбури, ламають трунком
Пощерблений шматок ідилії.
П’ять на чотири
Отак і все життя погратоване
Квадратовими метрами непотребу.