Паперова леді

Очі намальовані на папері.
Питаю. Не хочеш.
Погляд тікає у двері.
Але не поспішаєш,
Може мене спіймаєш?
В пастку заженеш,
В темній печері
Роздягнеш і розпнеш,
Як я тебе на папері.
Мовчиш?
Тікай скоріш!
Бо я маю олівця,
І намалюю твій погляд,
З одного слівця.
І тоді вже не втечеш..
Хіба зрадиш, своє серце
На шматки роздереш –
Враз помреш у мене на колінах.
Кохана, ти – Мона Ліза,
Олівцем змальована, знизу
Ручкою підписано: Моя.
Кінець дня.
Зіжмакую папір’яну любов.
Іду спати. Завтра намалюю твою кров.
Моя паперова леді.