Корабель як різдвяний вертеп,
У фіолетовім вечірнім серпанку.
За вікном розбігається море,
Хвилі наповнюють підвіконня,
І геліотроп.
Зорі,
Проступають і місяць говорить,
Застигли у часі –
Повертайся у пристань!
Повернися додому, о корабле!
Та лиш на секунду
Завмерли як крила,
І знову, і знову,
Із простором вітру –
Від берегу гонять
Подалі, подалі
Турбот монотонних,
Пасток повсякденних,
Лише б оминути,
Туги бережної –
Забути, забути.
І в шторм, не додому,
Вода затремтіла.
20 березня 2025